«Рідне місто» доставляє друковані номери переселенцям у кількох областях, «Краматорськ пост» оживлює фотографії міста за допомогою ШІ, а «Маяк Богодухів» запускає відеовітання й збирає кошти для ЗСУ. Усі три редакції доводять: підтримка дає ресурс для виживання й можливість творити нові формати, що стають частиною життя громади.
Коли громада чекає газету в хабі переселенців, коли відео допомагає вирішити проблему села, коли інтерв’ю з мамами загиблих військових стає простором пам’яті — це означає, що медіа виконують свою головну місію. «Рідне місто. Мирноград», «Краматорськ пост» та «Маяк. Новини Богодухова» показують журналістику як простір підтримки, довіри й зв’язку між людьми.
Інституційна підтримка від АНРВУ дала цим редакціям можливість утримати базову діяльність та інвестувати в розвиток — від збереження друкованих видань до запуску нових цифрових форматів. Цей матеріал продовжує серію публікацій про учасників програми «Сильніші Разом: фінансова і організаційна стійкість» — одного з напрямків проєкту «Сильніші Разом: Медіа і Демократія», що реалізується АНРВУ в партнерстві з WAN‑IFRA та Норвезькою асоціацією медіа за підтримки Норвегії.
«Рідне місто»: друк і цифровізація після релокації
Проєкт інституційної підтримки від АНРВУ, розповідає головний редактор видання Максим Забєля, «допоміг колективу нашого медіа вижити та продовжити працювати для наших читачів у надважкій ситуації».
Редакція втратила приміщення через обстріли, а команда була змушена релокуватися.
Довгий час журналісти працювали без зарплат, а кошти від підписки йшли лише на друк і папір. Попри це, газета продовжувала виходити й доставлятися у прифронтові райони та хаби переселенців у трьох областях.
Завдяки підтримці вдалося стабільно випускати друковану газету й навіть збільшити наклад із 2700 до 3200 примірників. Це означає, що кожен номер читали близько 10 тисяч людей — мешканців Донеччини та переселенців у Дніпропетровській, Кіровоградській і Полтавській областях.
«Ми отримували постійні прохання доставляти газету ще й нашим ВПО в Київ та Одесу», — каже Максим.
Другим важливим кроком стала цифровізація: наприкінці 2025 року редакція запустила сайт ridnemisto-myrnohrad.com.ua та сторінки у фейсбуку й телеграмі. «За перші пару місяців роботи соцмереж маємо вже кілька сотень цифрових читачів», — додає він. Це стало містком до тих, хто виїхав за кордон і не міг отримувати друковану газету.
Особливо цінною для команди є пряма взаємодія з читачами: журналісти особисто доставляють газету й чують відгуки. «Багато хто з них у скруті, похилого віку, має вади зі здоров’ям. Але вони спішать за кожним номером, пригортають до себе примірник… Для цих людей кожен випуск — це місточок, який пов’язує з рідним Мирноградом».
«Краматорськ пост»: від падіння трафіку до нових форматів
«Нам вдалося нівелювати падіння авдиторії і збільшити її», — розповідає головний редактор видання Дмитро Лук’яненко.
Улітку 2025 року редакція зіткнулася з різким падінням трафіку через зміни алгоритмів Google. Завдяки проєкту вдалося збільшити кількість новин щодня на 8–10 матеріалів і підняти відвідуваність сайту на 15% у другому півріччі. «Було близько 60, стало 70 тисяч на місяць», — уточнює Дмитро.
Редакція також почала розвивати ютуб як окремий майданчик. «Ми запустили новий проєкт, у якому робили інтерв’ю з жінками-військовими та серію інтерв’ю з мамами загиблих військових». Хоча кількість підписників ще невелика, це стало важливим кроком у розвитку відео.
Окремим проєктом стало оживлення фотографій Краматорська за допомогою ШІ — до Дня міста восени. «Були деякі серії, що досягали по 150 тисяч переглядів», — каже Дмитро.
Важливим результатом стали зміни у внутрішніх процесах. «Завдяки консультаціям ми прибрали подвійне підпорядкування, перерозподілили обов’язки. Стало простіше керувати редакційними процесами». Це дозволило збільшити кількість грантових заявок і виграти кілька невеликих проєктів.
«Ми змінили ставлення до нашого медіа: тепер кожен майданчик — це окремий напрямок зі своєю аудиторією. І коли ми з таким підходом працюємо, то легше розвиватися».
«Маяк» (Богодухів): цифровий прорив і відеовітальня
«Найбільша зміна для нас — це справжній цифровий прорив», — каже головна редакторка видання Тетяна Лучинська.
Завдяки підтримці 96-річна газета «Маяк» перетворилася на сучасну цифрову платформу. Охоплення у фейсбуку зросло більш ніж у 140 разів — із майже 23 тисяч до 4,5 млн перегляду. В інстаграмі перегляди зросли на 913%, в тіктоку — понад 2,1 млн переглядів і 26 тис. підписників, у ютубі — зростання переглядів із 102 тис. до 352 тис. «Важливий момент: жодної копійки у рекламу не вкладали!» — наголошує Тетяна.
Серед нових форматів — відеопроєкт «Маяківська відеовітальня», де традиційні газетні вітання перетворилися на відеопривітання. «Було дуже приємно, коли такі відомі українські виконавці як Катерина Бужинська, Оксана Білозір, Олександр Кварта, Ауріка Ротару надали дозвіл використовувати свої пісні». Для локальних медіа такі проєкти важливі, адже допомагають тримати зв’язок із громадою, зокрема зі старшими людьми, даючи їм відчуття включеності й видимості.
Загалом відео стало інструментом реального впливу. Приміром, після сюжету про закриття школи зайшлося про створення центру дозвілля для дітей. «Це показало, що локальне медіа може реально змінювати життя громади».
Окремим напрямом стали благодійні ініціативи: розіграші та аукціони на підтримку ЗСУ. «За майже чотири роки війни разом із громадою нам вдалося зібрати близько пів мільйона гривень».
Попри активний розвиток цифрових платформ, кількість передплатників друкованої газети не зменшилася. Навпаки, друкований і цифровий продукти підсилюють один одного. «Ми перестали просто триматися й почали впевнено рухатися вперед. Від виживання — до розвитку».
***
Програма «Сильніші Разом: Медіа та Демократія» реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN‑IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії.
