Уявіть: ви на зйомці після ворожих прильотів. Або ж у відрядженні на прифронтовій території. Знімаєте відео, фіксуєте наслідки. Поруч є травмовані. І у вас є лічені секунди, щоб вирішити – панікувати чи діяти. У такі моменти рятує відпрацьований алгоритм і навички надання домедичної допомоги, доведені до автоматизму.
Погодьтесь, дуже важливо, щоб медійники регулярно проходили безпекові тренінги, адже їхня щоденна робота пов’язана з підвищеним ризиком. Саме тому Асоціація «Незалежні регіональні видавці України» 3–4 листопада провела вже десятий безпековий тренінг для журналістів у межах реалізації програми Міжнародного фонду страхування журналістів за підтримки The European Centre for Press and Media Freedom (ECPMF).
Фізична та психологічна стійкість
– Для нас безпекові тренінги – це не просто навчання, а інвестиція в життя та здоров’я медійників, – наголошує директорка Асоціації Оксана Бровко. – Під час практичних занять журналісти відпрацьовують навички, які в критичний момент можуть врятувати життя – своє, колеги чи людей поруч. Ми дбаємо не лише про фізичну безпеку, а й про психологічну стійкість, бо постійний стрес, вигорання й травми часто переходять у серйозні психологічні проблеми. Підготовлений медійник чи медійниця – це люди, які добре роблять свою роботу і водночас знають, як діяти в екстремальних ситуаціях та як захистити себе й команду. Зрештою, наше завдання – зберегти життя тих, хто щодня ризикує заради правди.
Десятий тренінг став логічним продовженням системної роботи Асоціації над темою безпеки. Цього разу участь у заході взяли 20 медійників із різних куточків країни. Зважаючи на реалії, нині в Україні немає жодного безпечного місця. Серед учасників були й ті журналісти, які регулярно виїжджають на місця атак, працюють у зонах підвищеного ризику, щоденно документують наслідки обстрілів і фіксують воєнні злочини. Протягом інтенсивної програми вони відпрацьовували алгоритми дій у надзвичайних ситуаціях, надання домедичної допомоги, зупинки масивних кровотеч і стабілізації стану постраждалих до приїзду медиків.
Про те, наскільки ці навички потрібні на практиці, свідчать історії самих журналістів — іноді їм доводиться першими приходити на допомогу людям після обстрілів.
Як медійники рятували життя
– Я вже побува на третьому безпековому тренінгу від Асоціації і дуже щасливий такій можливості. Велика Писарівка розташована за п’ять кілометрів від російського кордону, обстріли регіону регулярні. Тож навивчки з порятунку життя є дуже необхідними, – говорить Олексій Пасюга, головний редактор прикордонного медіа «Ворскла». – На початку жовтня трапився інцидент, де здобутті знання мені знадобилися. Ми розвозили газети, землячка наступила на міну «пелюстку», отримала важку травму. На жаль, у нас така територія, що медики не виїжджають, рятувальники і поліція – теж. Люди мусять рятувати самі себе. Тамтешні намагалися щось вдіяти, але марно. Ми якраз потрапили на місце події та допомогли зупинити кровотечу, наклавши турнікет. Я дуже радий, що можу знову «освіжити» свої знання та пропрацювати навички, аби знати як діяти в потрібний момент.
На важливості таких тренінгів наголошує і Олександра Федоренко, редакторка соцмереж Чернігівської Медіа Групи.
– Я не вперше проходила такий тренінг від Асоціації. І також у моєму житті трапився випадок, коли здобуті знання стали в нагоді. Це було в 2023-му, коли російська ракета потрапила у місцевий драмтеатр, а мій будинок розташований поруч. Посипалося скло, були пошкодження у квартирі. Я намагалася спуститися у підвал будинку, дорогою побачила закривавлену сусідку. Я точно знаю, якби раніше не проходила безпековий тренінг, точно розгубилася б та почала панікувати. Натомість я миттєво почала діяти за протоком. Стан жінки був середньої важкості. Викликала швидку, точно описавши все, що бачила. І була біля неї до приїзду медиків. Сусідка жива, з нею все гаразд. А я дуже рада, що змогла допомогти, – наголошує Олександра.
Раз на пів року — навчайся
Тренінг для медійників проводили сертифіковані інструктори Всеукраїнської ради реанімації – національного представника European Resuscitation Council (ERC) та European Society for Emergency Medicine (EUSEM).
Інструктор Європейської та Всеукраїнської рад реанімації Олександр Буштин наголошує: базові принципи першої допомоги універсальні, проте для журналістів акценти особливі.
– Загалом перша допомога стандартна й уніфікована, незалежно від професії, – каже він. – Але в медійників більший ризик виникнення травм, особливо під час поїздок на прифронтові території. Тому ми робимо великий акцент саме на зупинці кровотеч.
За його словами, курс побудований так, щоб максимум часу віддати практиці.
– Коли люди пробують усе руками, стає набагато простіше. Найскладніше в першій допомозі, якщо ніколи цього не робив, – підійти і зробити перший раз на живій людині. Люди хвилюються, губляться. Ми стараємося, щоб вони відточили навички до автоматизму і працювали не головою, а руками. Саме тому дуже важливо регулярно проходити такі безпекові тренінги, мінімум раз чи двічі на рік, а то й частіше. Сертифікат, який ми видаємо після проходження навчання, діє два роки, — говорить Олександр.
Усі відпрацьовані на тренінгу техніки – це найновіші протоколи Європейської ради реанімації, уточнює співрозмовник. Вони оновлюються раз на п’ять років. Попередній був у 2020-му, а цього року вийшли нові стандарти, і ми вже вчимо людей саме по них, – говорить інструктор.
Інструктори працюють не лише з цивільними журналістами, а й з військовими, виїжджають у деокуповані міста:
– Ми долучаємося до навчання військових у тренувальних центрах, виїжджаємо до мобілізованих. Працюємо й у деокупованих містах – Краматорську, Ізюмі, Херсоні. Якщо є потреба і нас просять, ми приїжджаємо, – додає інструктор.
Турнікет завжди поруч
Під час тренінгу всі учасники отримали по три професійні якісні медичні аптечки на своє медіа. Інструктор Олександр Буштин наголошує: турнікет – річ, яка має бути з людиною завжди, особливо з медійниками.
– Ми просимо, щоб принаймні завжди коло себе був турнікет. Турнікет – це річ, якою можна самому собі швидко і якісно зупинити кровотечу, – підкреслює він.
У розданих медійникам аптечках — якісні сертифіковані турнікети.
– Ми роздаємо турнікети типу САТ, визнані одними з найкращих у світі. В аптечці – по два турнікети. Це хороші, якісні інструменти для надання допомоги, – розповідає Олександр.
Проте важливо не просто мати аптечку, а й розуміти, як користуватися кожним її елементом.
– Ми розказуємо нашим курсантам, що має бути в аптечці, який там вміст і як користуватися кожним елементом. Тобто всі вони навчені, – каже інструктор.
Найважливіше, за його словами, – усвідомити, що багато смертей можна було б уникнути, якби хтось поруч знав базові алгоритми поведінки.
– Є таке поняття – «превентивна смерть», смерть, якій можна було запобігти. Якщо нічого не робити, не проводити реанімацію, не зупиняти кровотечу, людина просто втрачає кров і гине, і не встигають приїхати ні медики, ні рятувальники. Ці навички повинна мати кожна людина, щоб надати допомогу до приїзду медиків. Бо єдине, що може бути гірше, ніж смерть, – це смерть, яку можна було запобігти, – акцентує Олександр.
Що потрібно вміти
Загалом існує дуже багато курсів з надання першої домедичної допомоги. Втім, дуже важливо, що Асоціація разом із партнерами організовують такі навчання саме для медійників. Практичні відпрацювання дозволяють журналістам не лише закріпити теоретичні знання, а й відчути себе в умовах стресу, що є важливим для підготовки до роботи в зонах підвищеного ризику.
Що ж потрібно вміти, аби врятувати людину? Насправді ситуацій може бути безліч, а тому послідовність дій залежить і від безпекової ситуації, і від самої події та обставин.
Виокремимо основні навички домедичної допомоги, якими має володіти кожен:
- Зупинка кровотечі: вміння накладати турнікет, використовувати гемостатичні засоби та здійснювати тампонаду рани.
- Серцево-легенева реанімація: навички проведення непрямого масажу серця та штучного дихання.
- Забезпечення прохідності дихальних шляхів: вміння розпізнавати та усувати обструкцію дихальних шляхів.
- Оцінка свідомості та дихання постраждалого: вміння швидко оцінити стан людини та визначити необхідні дії.
- Накладання пов’язок та іммобілізація: вміння правильно накладати пов’язки та фіксувати кінцівки при переломах.
Підсумовуючи, безпекові тренінги для журналістів — це не просто навчання, а інвестиція в життя та здоров’я медійників.
Команда АНРВУ планує продовжувати організацію подібних ініціатив.
Якщо збираєтесь у відрядження на небезпечні території — обов’язково оформіть страхування. ПОДАТИ ЗАЯВКУ
****
Нагадаємо, що проєкт страхування реалізує Асоціація «Незалежні регіональні видавці України» разом із партнерами. Ініціатива є частиною програми «Голоси України» Voices of Ukraine, яку координує Європейський центр свободи преси та медіа European Centre for Press and Media Freedom ECPMF. «Голоси України» (Voices of Ukraine) реалізується у межах Ініціативи Ганни Арендт (Hannah-Arendt-Initiative) і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини (German Federal Foreign Office).
