«Перший Запорізький», «Березань» і «Трудова слава» (м. Оріхів) розповідають, як інституційна підтримка допомогла їм стати сильнішими
Нині в українських медіа такі часи, коли підтримки потрібно багато й різної. Від екстреної на випадок форсмажорів до сталої, тривалої — коли потрібен довший час, щоб оговтатися й стати на ноги. Від точкової, як-от підтримка зарядними станціями на випадок блекаутів чи індивідуальним страхуванням журналістів, до вузькоспрямованих проєктів, як-от підтримка розслідувальної журналістики, і до широкої, інституційної, яка дозволяє шукати зони найближчого розвитку й рухатися в тому напрямку.
Ми продовжуємо розповідати про роботу редакцій, які беруть участь у різних проєктах АНРВУ та партнерів. Нині мова піде про учасників програми «Сильніші Разом: фінансова і організаційна стійкість». Це один із трьох напрямків проєкту «Сильніші Разом: Медіа і Демократія», покликаних зміцнити регіональні українські медіа.
АНРВУ в партнерстві зі Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії створили цю програму для невеликих незалежних медіа, які продовжують бути голосами своїх громад навіть у надскладних умовах війни. Мета — допомогти українським регіональним медіа стати фінансово сильнішими, краще розуміти свою авдиторію та знайти моделі стійкої роботи під час війни та в період післявоєнного відновлення.
Читайте також: Їм загрожували окупація та постійні обстріли, але вони вистояли. Історії учасників програми «Сильніші Разом»
Ми запитали три редакції про найважливіші зміни, яких вони зазнали завдяки підтримці: чи вдалося запустити нові формати, як це вплинуло на авдиторію, які внутрішні процеси вдалося вдосконалити, чи з’явилися нові партнерства, а також який приклад роботи найкраще ілюструє вплив програми.
«Перший Запорізький»: стабільність і нові формати
Редакція «Першого Запорізького» пережила складний період після скорочення американського фінансування, але завдяки участі у проєкті змогла не лише втримати команду, а й розширити її. Додаткові журналісти та SMM-спеціалістка дозволили відновити виробництво ексклюзивного контенту, запустити нові формати — від інтерв’ю з головами громад до відеосюжетів про історію міста.
Команда відновила серію інтерв’ю з головами прифронтових та релокованих громад, підготувала спецпроєкт про життя на окупованих територіях, а також матеріали про переселенців і підприємців. Особливо популярними стали авторські відеоролики (зокрема, серії коротких відеосюжетів про історію Запоріжжя) та віральний контент виключно для поширення у соціальних мережах. Новим продуктом саме для соцмереж став контент на тему історії, культури та життя міста, який отримав неабиякий відгук від жителів Запоріжжя.
«Омріяне відчуття стабільності наша редакція нарешті отримала завдяки підтримці АНРВУ».
Також команда багато працювала над адаптаціями ексклюзивного контенту. Побачивши, що відвідуваність медійних вебсайтів падає, команда залучила цю авдиторію в інстаграм, фейсбук і телеграм. Приміром, адаптація статті з аналізом вартості житла в окупованих містах Запорізької області, опублікована в інстаграмі, отримала лише на цій платформі понад 400 тисяч переглядів, а допис на основі матеріалу про наслідки знищення Каховського водосховища — понад 200 тисяч переглядів. Це лише декілька прикладів ефективності обраної стратегії. «Загалом під час проєкту тільки в інстаграмі вдалося отримати понад 4,9 мільйона переглядів і 172 тисяч взаємодій, — розповідає редактор видання Андрій Вавілов. — Наші результати у фейсбуку — 29,9 мільйона переглядів та 656 тисяч взаємодій з авдиторією».
Завдяки такому підходу редакції вдалося значно розширити авдиторію: збільшити показник середньомісячної відвідуваності вебсайту на 90% — до рівня 158 тисяч, а також збільшити сумарну кількість підписників на 35% — з 66,2 до 89,6 тисяч підписників. Приміром, лише у фейсбуку кількість підписників зросла на 21 тисячу, в інстаграмі — на 2,8 тисяч. Таке зростання наочно засвідчує правильність обраної контент-стратегії: оперативність висвітлення інформаційних приводів, пошук тем та героїв авторських публікацій, робота із залученням читачів у соціальних мережах.
Газета «Березань»: цифровий прорив і нова мобільність
«Березань» — приклад того, як традиційна газета може перетворитися на сучасне мультимедійне медіа. Донедавна редакція мала лише сторінку у фейсбуку, яку вела редакторка самотужки. Завдяки проєкту з’явилися сайт, інстаграм, телеграм-канал, а також нові люди в команді: позаштатна кореспондентка, яка висвітлює життя Коблівської громади, куди раніше працівники газети виїжджали нечасто за браком коштів, і SMM-спеціаліст, що наповнює соцмережі.
Технічні оновлення теж стали відчутними: сучасний ноутбук і телефон дозволили робити якісні фото й відео, а електроскутер — швидко діставатися до сусідніх населених пунктів. Це дає можливість бути ближчими до людей, оперативно реагувати на події.
«Зі створенням сайту та розширенням присутності в соцмережах ми стали більш доступними не тільки для місцевих мешканців, але й для жителів інших громад».
Результати промовисті: кількість переглядів у фейсбуку зросла з 27 тисяч до понад 106 тисяч, а сайт щомісяця відвідують 3,5 тисячі людей. Газета стала доступною не лише для мешканців Березанської та Коблівської громад, а й для сусідніх.
Після участі у XIV Медійному Конгресі та воркшопах, організованих у рамках програми «Сильніші Разом», у «Березані» дещо змінили підходи до планування випуску друкованої газети, збору новин, створення та редагування матеріалів, розповідають у редакції. «Дещо оптимізували, дещо пришвидшили, до чогось залучили ШІ, чого раніше не робили. Якщо раніше в пріоритеті було друковане видання та його наповнення, то тепер акцент зміщуємо на сайт і соцмережі для оперативнішого інформування наших читачів», — наголосили в редакції.
«Трудова слава»: відродження та розвиток після релокації
«Трудова слава» з Оріхова Запорізької області пережила, мабуть, найважчий шлях серед трьох редакцій. Після релокації та втрати майна команда фактично починала з нуля.
Перша інституційна підтримка дала старт цифровій трансформації, але саме програма «Сильніші Разом» дозволила зробити ці зміни системними.
«Ми змогли не просто вижити після втрат, а відновитися, переосмислити свою роботу й стати сучасним медіа».
Редакція залучила фахівців для роботи з цифровими платформами, перейшла від хаотичної моделі «коли всі роблять усе» до структурованої команди. Це одразу позначилося на якості контенту: сторінка у фейсбуку, яка мала лише 700 підписників, виросла до понад 5100. Люди почали активно взаємодіяти з матеріалами, коментувати, ділитися, й редакція відчула, що її голос знову важливий для громади.
«Ми змогли не просто вижити після втрат, а відновитися, переосмислити свою роботу й стати сучасним медіа», — підкреслила головна редакторка Світлана Карпенко. Для команди ці цифри — доказ, що після втрат можна відновитися й стати сильнішими.
***
Програма «Сильніші Разом: Медіа та Демократія» реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії.
