Штучний інтелект має бути засобом, а не метою для редакції. Він може допомогти вивільнити людей від виконання рутинної задачі, натомість даючи можливість використати цей час для створення чогось значного, усвідомленого та корисного. Ця теза часто звучала під час вебінарів у рамках курсу Digital ABC Модуль Е «Епоха штучного інтелекту в редакції», який проходив в міжнародному форматі не лише в Україні, а й в Грузії, Молдові, Білорусі, Вірменії та Азербайджані.
На завершення навчальної частини усі учасники, а їх аж 120, на внутрішніх вебінарах у своїх країнах пітчили проєкти із впровадження штучного інтелекту в редакціях. У результаті методом голосування обирали найкращий проєкт. Команда переможців від країни отримала шанс представити свою інноваційну ідею на міжнародному майстер-класі, а також відвідати 75-й Всесвітній Медійний Конгрес WAN-IFRA, який відбудеться з 27 по 29 травня 2024 року в Копенгагені, Данія.
Окрім цього, усі проєкти беруть участь у конкурсі на фінансову підтримку. На початку червня журі озвучить 20 команд, які отримають по 15 тисяч Євро на розвиток своєї ідеї щодо інтеграції штучного інтелекту в роботу редакції.
— Це був надихаючий проєкт, який дав можливість зрозуміти, як ми можемо використовувати новітній прогрес у редакціях для спрощення багатьох рутинних завдань. Але при цьому не варто забувати про те, яка відповідальність лежить на журналістах за виготовлений контент. Тому, плануючи залучення ШІ у своїх ньюзрумах, не варто забувати про правила і процедури, якими має бути регламентоване його використання. Зробіть такі письмові документи у ваших редакціях. Це спростить роботу та позиціонуватиме вас як відповідальне медіа, — говорить директорка АНРВУ Оксана Бровко.
У цьому ж матеріалі ми зібрали сім найкращих ідей від шести країн. Читайте — надихайтеся!
Україна — Створення відеолабораторії, з автоматичним перетворенням текстів у формат відеоісторій
Спікерка: Наталія Бурлаку, головна редакторка сайту «20 хвилин» (Тернопіль), компанія «RIA Media».
— Молодша аудиторія майже не читає новин на сайті у текстовому форматі. Медіа втрачає трафік, рекламний дохід. За останніми опитуваннями, головним джерелом новин в Україні є саме соцмережі — понад 76% громадян споживають тут інформацію, 72% з них належить Telegram-каналам. Саме тому ми хочемо запустити роботу відеолабораторії, яка дозволить «освіжити» та створити нові формати упаковки контенту, допоможе налагодити автоматизацію перетворення наших новин та авторських ексклюзивів у формат відео, персоналізувати видачу матеріалів користувачам, а також створювати релевантні відеоролики для кожної соцмережі, — пояснює Наталія Бурлаку.
Поки штучний інтелект генеруватиме відео, редакція займатиметься плануванням та створенням нових матеріалів.
— Це будуть короткі відеоролики, тривалістю до хвилини. У зручний час та у зручному форматі наші користувачі зможуть переглянути унікальні, цікаві та корисні матеріали про життя нашого регіону. Ми цінуємо довіру аудиторії, тому, звісно, перевіряємо все, що видаємо на наших платформах. І все, згенероване ШІ, також обов’язково проходить перевірку. Зараз ми розробляємо редакційну політику щодо використання штучного інтелекту, яка буде розміщена на нашому сайті, — підсумувала спікерка.
Вірменія — Підвищення ефективності CivilNet за допомогою інтеграції ШІ
Спікерка: Lilit Abovyan, дослідниця, менеджерка із соціальних медіа та CEO із Civilnet TV.
Медіа планує запровадити політику використання ШІ як частину журналістської етики, застосовувати його для створення новин, відеовиробництві, при перевірці інформації та для боротьби з фейками.
— Враховуючи нещодавнє відкриття нашого відділу французькою мовою та динаміку аудиторії, швидка трансформація відео в текст, особливо англійською та французькою мовами, є надзвичайно важливою. Хоча наша аудиторія у Вірменії може бути обмеженою
щодо знання французької мови, ми прагнемо залучити діаспору та іншу міжнародну аудиторію, — розповіла Lilit Abovyan.
Молдова — Персоналізовані пропущені новини
Спікер: Dumitru Lazur із Agora.
Оскільки на лояльність відвідувачів впливає відсутність інструментів для вмісту, який підходить для потреб окремого читача, медіа хоче створити інструмент для швидкої персоналізованої видачі новин, які публікували раніше. Адже, на думку редакції, задоволеність відвідувачів зменшується, оскільки вони рідше знаходять вебсайт, якщо вони пропускають цікаві назви.
— Впровадження розумного та орієнтованого на користувача релевантного вмісту, який був упущений, призведе до збільшення залученості аудиторії, підвищення задоволеності читачів і заохочення споживання ЗМІ. Стійкість наших медіа буде покращена, оскільки ми покращимо обслуговування інформування потреб нашої читацької аудиторії, — підсумував Dumitru Lazur.
Грузія — Об’єднання та розвиток регіональних медіа завдяки ШІ
Спікерка: Natalie Nemsadze із GARB.
— Одна з найбільш критичних проблем у Грузії — ініціатива керівної партії щодо ухвалення російських законів. Це становить значну загрозу не тільки для громадянського суспільства, а також для медіасектору. Ми хочемо залучити штучний інтелект, аби допомогти малим медіакомпаніям краще розуміти свої аудиторії та монетизувати зміст ефективніше та протидіяти політичному впливу,— наголошує Natalie Nemsadze.
GARB — це альянс із 31 регіональної медіакомпанії, що працюють по всій Грузії. Команда асоціації пропонує залучати штучний інтелект для аналізу аудиторій та розробки вдалих стратегій монетизації контенту.
— Асоціації можуть постійно проводити тренінги та семінари з розбудови та використання штучного інтелекту у малих редакціях, аби кожна з них мала шанс розвиватися та створювати новий контент, — говорить спікерка.
Грузія — Інструменти штучного інтелекту для журналістів-розслідувачів і громадських активістів для боротьби з корупцією
Спікерка: Nino Macharashvili із ForSet.
Журналісти-розслідувачі, громадянське суспільство, активісти та блогери витрачають десятки годин, щоб викрити корумпований уряд посадових осіб. Тому команда хоче розробити просту у використанні систему, за допомогою якої кожен може завантажити фото та за лічені секунди – за допомогою штучного інтелекту – визначити бренди та ціни на одяг, взуття, годинники та інші аксесуари.
— Цю програму зможуть використовувати журналісти-розслідувачі, активісти, громадські та інші організації для того, щоб тривати контроль над владою та шукати можливу корупційну складову, — пояснила Nino Macharashvili.
Азербайджан — Посилення новинної безпеки завдяки штучному інтелекту
Спікерка: Sevinj Osmangizi із Osmangizi.
Штучний інтелект допомагає редакціям перевіряти інформацію та проводити фактчекінг. Медіа планує навчити персонал кращій роботі з дезінформацією за допомогою штучного інтелекту.
Тим часом аватар, створений ШІ, допоможе редакції підсилити щоденні дайджести новин, захистити журналістів, посилити висвітлення муніципальних та парламентських виборів. При цьому особа медійника буде «за кадром».
— Будуть не лише локальні, а й міжнародні теми, що становлять ризик для журналістів. Таким чином ми також плануємо збільшити виробництво історій з охопленою війною України. Ми зможемо розвивати не лише якість журналістики в Азербайджані, а й сприяти миру та демократії,— говорить Sevinj Osmangizi.
Білорусь — Легкий штучний інтелект у форматі спецвидання
Спікер: Dmitriy Smirnov, співзасновник у Plan B.
Ідея полягає в тому, щоб створити освітній проєкт, покликаний допомогти незалежним медіа та неурядовим організаціям з Білорусі, України, Грузії, Росії, Казахстану та інших країн регіону дізнатися більше про корисні інструменти ШІ та застосувати їх у своїй роботі.
— Це буде нове спеціалізоване видання, створене та кероване за допомогою штучного інтелекту, де будуть публікуватися огляди, порівняльні тести та добірки найкорисніших інструментів з аналізом їхніх переваг та недоліків. Ми обговоримо штучний інтелект для медіа з експертами в цій галузі та виділимо найважливіші новини зі світу ШІ, — окреслив задум Dmitriy Smirnov.
*****
Нагадаємо, що наприкінці лютого «Асоціація Незалежних Регіональних Видавців України» у партнерстві з WAN-IFRA та EU4IM розпочали міжнародний курс Digital ABC Модуль Е «Епоха штучного інтелекту в редакції», до якого долучилися шість країн. Участь у проєкті беруть 120 осіб. 28 із них представляють 14 регіональних медіа України. Усі вони отримали можливість удосконалити свої навички із впровадження штучного інтелекту в їхню роботу. Від автоматизації рутинних задач до створення персоналізованого контенту для читачів.
