Стандарти контенту

Професійні стандарти в медіа

Рекомендовано до використання членам АНРВУ. Проект

 

1. Точність

2. Оперативність

3. Повнота (вичерпність)

4. Відокремлення фактів від коментарів та оцінок (об’єктивність)

5. Достовірність

6. Баланс думок

7. Простота

Точність

Пункт 1 Кодексу професійної етики українського журналіста встановлює, що журналіст поширює і коментує лише ту інформацію, в правдивості якої переконаний. Він уникає неповноти або неточностей чи викривлень інформації, які могли б завдати моральної шкоди честі та гідності людини, неприпустимі з його боку недостовірні повідомлення.

Міжнародна декларація принципів поведінки журналістів закріплює, що повага до істини та права громадськості на правду – перший обов’язок журналіста.

За точність наведених у відео чи друкованому матеріалі відомостей відповідальність несе кореспондент. Тому важливо перевіряти кожну новину щонайменше у двох джерелах інформації.

Оперативність

Пункт 1 Кодексу професійної етики українського журналіста визначає, що головний обов’язок журналіста – сприяти забезпеченню права громадян на одержання оперативної інформації.

Повнота (вичерпність)

Згідно з п. 6 Етичного кодексу українського журналіста, найпершим обов’язком журналіста є повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події.

Будь-яка тема потребує максимально повного набору фактів і думок. Інформація має містити відповіді на такі основні запитання: що сталося? (що сказав?); хто скоїв? (хто сказав?); де сталося? (де сказав?); коли сталося? (коли сказав?); як сталося? (за яких обставин було сказано?). Журналіст повинен враховувати і деталі, і контекст, у якому розглядається питання, явище, подія.

Відокремлення фактів від коментарів та оцінок

Пункт 9 Етичного кодексу українського журналіста встановлює, що факти, судження та припущення має бути чітко відокремлено одне від одного.

Журналіст не має права подавати чужу думку як власну, висловлювати власний висновок, враження, емоції. В інформаційних матеріалах не повинно бути лексики, яка має оцінювальний відтінок. Оцінювати подію, персону, вчинок має право користувач, якого ЗМІ повинні забезпечити всією необхідною для цього інформацією. В аналітичній журналістиці кореспондент аналізує явища, події, подає коментарі компетентних осіб, висвітлює протилежні погляди, але право зробити висновок залишає за аудиторією. Недопустимим є ігнорування думок або фактів, які "не працюють" на підтвердження авторської версії або висновку.

Достовірність (посилання на джерела)

Згідно з п. 1 Кодексу професійної етики українського журналіста, журналіст поширює і коментує лише ту інформацію, в правдивості якої переконаний. Він уникає неповноти або неточностей чи викривлень інформації, які могли б завдати моральної шкоди честі та гідності людини, неприпустимі з його боку недостовірні повідомлення. Журналіст відповідальний перед читачем, слухачем та глядачем.

Пункт 6 Етичного кодексу українського журналіста визначає, що найпершим обов’язком журналіста є повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події. Будь-яка тема потребує максимально повного набору фактів і думок. Тому завдання журналіста – все це знайти в компетентних джерелах.

Міжнародна декларація принципів поведінки журналістів закріплює, що журналіст зобов’язаний подавати інформацію, посилаючись на факти, походження яких він/ вона знає. Інформацію завжди слід отримувати з першоджерела (лише якщо це об'єктивно неможливо – з джерела, яке стоїть найближче до оригіналу. Новину з посиланням на анонімне джерело можна подавати лише, коли інформація є суспільнозначущою, редакція переконана в авторитетності джерела і бере на себе відповідальність за правдивість інформації.

Баланс думок

Відповідно до п. 10 Етичного кодексу українського журналіста, точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, має бути представлено збалансовано. Так само має бути подано оцінки незалежних експертів.

Простота та зрозумілість

Будь-яке фото чи відео, що супроводжує інформацію, має бути зрозумілим глядачеві. Мова повідомлення – простою. "Використання професіоналізмів і термінів повинне бути виправданим стилістично. Крім того, воно повинне бути помірним, доцільним, зрозумілим. Якщо не можна обійтися без якогось спеціального слова, його потрібно вміло подати у контексті". Не варто зловживати іншомовною лексикою, абревіатурами, бо їх надмір ускладнює сприймання, розуміння викладеного в газеті матеріалу.